 |
|
|||||
|
|
СПАДЩИНА Кірпи вже немає, але справа його «фонить»: львiвський вокзал довгий час був тихим Чорнобилем
«Нечисті справи» часiв керування спочатку Львiвською залiзницею, а згодом Мiнiстерством транспорту України Георгiєм Кiрпою, тепер самi собою вилазять на поверхню, й стають доступними громадськостi. Мало не щотижня у ЗМI з'являються повiдомлення про фiнансовi зловживання, де так чи iнакше згадується прiзвище тепер вже покiйного колишнього головного транспортника України. Як грiм серед ясного неба з'явилася iнформацiя про радiацiю на головному залiзничному вокзалi Львова. Першими забили на сполох касири та працiвники вокзалу. Зараз вже нiхто достеменно не скаже, чому, як то кажуть, заворушилися бджоли у вулику; що чи хто спонукав аби таємницi залiзницi стали явними. У цiй iсторiї бiльше запитань, анiж чiтких та вичерпних вiдповiдей. Власне, дивуватися немає чому, бо упродовж багатьох рокiв залiзниця була державою в державi - фактично закритим об'єктом для ока мас-медiа. 3-го березня 2005 р. на iм'я головного санiтарного лiкаря на Львiвськiй залiзницi Владислава Думського з листом звернувся начальник вокзалу на ст. Львiв Юрiй Мiгальов. Звернення стосувалося проведення атестацiї робочих мiсць касирiв центрального касового залу головного залiзничного вокзалу щодо впливу електростатичного та електромагнiтного полiв (кожнi 5 рокiв на залiзницi проводять атестацiю робочих мiсць). «Оскiльки вони працюють з комп'ютерними термiналами, вплив електростатичного та електромагнiтного полiв на касирiв можливий. Представники СЕС на Львiвськiй залiзницi провели замiри спiльно з представниками вокзалу, правоохоронцями. Можна твердо сказати: шкiдливого електромагнiтного впливу на касирiв нами виявлено не було. Паралельно на вокзалi фахiвцi провели дозиметрiю (перевiрку на радiацiйний фон). Безпосередньо у примiщеннях самих кас, тобто на робочих мiсцях касирiв, жодних перевищень радiацiйного фону не зафiксовано. Натомiсть, замiри засвiдчили, що радiацiйний фон перевищений на поверхнi гранiтних пiдвiконникiв зi зовнiшньої сторони кас, тобто зi сторони покупцiв квиткiв», - зазначив завiдувач санiтарно-гiгiєнiчним вiддiлом санепiдемстанцiї на Львiвськiй залiзницi Анатолiй Ничипорчук. За допомогою дозиметра фахiвцями СЕС було зроблено ретельне обстеження всiх примiщень вокзалу, де використанi природнi облицювальнi матерiали (гранiт, мармур), -- не лишень кас, але й сходiв, буфетiв, залу очiкувань, сервiсного центру, туалетiв, тунелiв, пункту обмiну валют. «Перевищень радiацiйного фону, окрiм зовнiшньої поверхнi гранiтних пiдвiконникiв бiлетних кас центрального касового залу, бiльше не виявлено», - запевняє пан Ничипорчук. Як з'ясувалося, згаданi пiдвiконня на залiзничному вокзалi встановили приблизно 6 рокiв тому, гранiт на них привезли з кар'єрiв Житомирщини. Кажуть, що за усім цім стоїть поважна київська фірма. Фахiвцi про житомирський червоний гранiт, який фонить, кажуть, що це «природнi поклади з природнiми радiонуклiдами». При цiм, як говорять тепер представники СЕС на Львiвськiй залiзницi, до них у той час (наприкiнцi 90-х рр.) нiхто офiцiйно не звертався, щоби спецiалiсти їх пiдроздiлу провели експертизу за всiма параметрами гранiту, з якого облаштовували пiдвiконня у примiщеннi вокзалу. Представники санепiдемстанцiї визнають, що iнформацiя про перевищення радiацiйного фону гранiтних пiдвiконникiв для працiвникiв вокзалу є «психологiчно важкою». При цiм, як запевнив завiдувач радiологiчним вiддiлом СЕС на Львiвськiй залiзницi Валерiй Литюк, «прямої загрози для здоров'я людини ця ситуацiя не складає». За його ж словами, «виявленi рiвнi на поверхнi гранiту перевищували норму приблизно в 1,1-1,3 рази (на 8-10 мкР/год). На вiдстанi 5 см вiд поверхнi пiдвiконника пiдвищення рiвня радiацiї вже не визначається». Норма зовнiшнього гама-випромiнювання для примiщень, згiдно Державних будiвельних норм України, немає перевищувати 30 мкР/год. Одразу ж пiсля виявленого факту був складений акт й винесена Постанова головного державного санiтарного лiкаря на Львiвськiй залiзницi В.Думського з вимогою термiнового демонтажу 15 пiдвiконникiв, i замiни їх на пiдвiконня з безпечного матерiалу. «Звiсно, залiзничний вокзал не закриєш. Роботи з демонтажу пiдвiконь робитимуть поетапно», - каже пан Ничипорчук. Для порiвняння, одна радiологiчна експертиза, якою знехтували кiлька рокiв тому на предмет використання будматерiалу для реконструкцiї вокзалу, коштує близько трьох сотень гривень. А тепер залiзницi доведеться затрати десятки тисяч гривень, аби перекласти пiдвiконня бiля квиткових кас. До того ж, знайти майстрiв найвищого класу, аби не зробити з вокзалу розвалину. Власне, тепер справа за правоохоронними органами, прокуратурою, аби їх представники зацiкавилися усiма деталями, якi призвели до неспокiйної ситуацiї на львiвському залiзничному вокзалi; з'ясували фiгурантiв та причетних до встановлення радiацiйних пiдвiконь; ознайомилися з документацiєю, договорами, якi укладала залiзниця щодо реконстркцiї вокзалу. За попередньою iнформацiєю, окремi працiвники вокзалу планують подати до суду на керiвництво залiзницi за нестворення належних умов працi працiвникам.
|
|
15 гранітних підвіконників кас продажу квитків, які мають підвищений рівень радіації, демонтують на залізничному вокзалі Львова найближчим часом.
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|