|
|
Львовский облсовет потребовал от Ющенко отменить День Победы как «рабский праздник» Львовский областной совет обратился к Президенту Украины Виктору Ющенко с призывом отменить традицию отмечать День победы 9 мая, а «лелеять вместо этого казацкие традиции и воспевать их продолжателей — воинов УПА». Соответствующее заявление депутаты приняли на заседании сессии облсовета вчера. С такой инициативой выступил депутат Львовского облсовета Ростислав Новоженец, который, как и председатель УРП Лукьяненко, уже обратился к президенту с аналогичным обращением. Приводим полный текст заявления в оригинале: «Шановний Вікторе Андрійовичу! Щороку 9-го травня Україна помпезно святкує День Перемоги. Перемоги кого над ким? Новітньої російської імперії-СРСР над нацистською Німеччиною! А до чого тут сучасна Україна як незалежна держава? - Україна не оголошувала війни Німеччині і не оголошувала стану війни з нею, Україна не була суб'єктом міжнародного права, тому не воювала з Німеччиною; - Україна була колонією Москви (відсутні незалежні органи державної влади, власна судова система, правоохоронні органи та армія, традиційна державна символіка, фінансова система, дипломатична служба і т.і.); - Українці були громадянами СРСР; - Керівництво СРСР мобілізувало українців до імперської армії і погнало на війну: до 1941р,- на загарбання чужих країн і розширення меж імперії, а від 1941р.- на захист загарбаних територій від іншого загарбника; - Українці у війні були «гарматним м'ясом»; - Червона армія була наскрізь російською (мова, статути., уніформа, військові традиції); - Війна для українців не була вітчизняною, бо вони захищали не свою Вітчизну, а воювали за російську імперію (що до 8-го грудня 1991 р. звалася СРСР) проти гітлерівської імперії; - Червона армія не була визволителькою, бо вигнавши німецького окупанта не вийшла з України, а підпорядкувала її собі і не дала розвиватися на власний розсуд. Нам шкода, що українцям довелось так довго ходити у російській сірій шинелі, носити російську зброю, користуватися російською мовою і зміцнювати своєю участю колоніальне ярмо на шиї України. Вони продовжили не козацькі традиції боротьби за волю, а традиції рабської покори, служіння чужим інтересам. Ця традиція - не та, якою можна пишатися. Вона народилась з національного рабства і його продовжувала. В умовах незалежності не її треба згадувати, а плекати натомість козацькі традиції і славити їхніх продовжувачів — вояків Української Повстанської Армії».
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку |
|